Провінція Співстраждання Матері Божої в Україні

Провінція Святого Архангела Михаїла в Бразилії

У кінці ХІХ століття багато українських селян виїхали до Бразилії, шукаючи кращої долі для себе і своїх дітей. Вони поселилися у штатах Парана і Санта Катаріна. За переселенцями поїхало кілька Отців Василіян, щоб надавати духовну опіку. Але їх сил було недостатньо на різні потреби, які виникали. Потрібно було присутності українських монахинь, які б провадили школи, захоронки, опікувалися хворими, працювали на парафіях, які вже починали організовуватися.

У 1911 році сім Сестер Служебниць вирушили до далекої Бразилії, щоб розпочати місійну працю серед українських емігрантів.

У 1934 році у Бразилії створено Провінцію св. Архангела Михаїла. Сьогодні у Бразилії служать Богові і людям майже 300 Сестер Служебниць, які провадять школи, лікарні, працюють при парафіях. У кожному домі сестер проводяться суботні і недільні науки катехизму та української мови. Під час вакацій сестри роз'їжджаються по дальших місцевостях на катехизацію.

Радіючи Господнім покликанням, Сестри Служебниці в Бразилії дивляться в майбутнє, заохочені відвагою та ревністю своїх попередниць, які своїм життям показали, що з Богом усе можливе.

Провінція Христа Царя в Канаді

У 1900 році в Канаді було понад 60 тисяч українських католицьких емігрантів, які прибули із Західної України, шукаючи кращої долі. Митрополит Андрей Шептицький, дбаючи про духовні потреби своєї пастви на чужині, попросив Отців Василіян і Сестер Служебниць розпочати місійну працю в Канаді. У 1902 році перша місіонерська група отців і сестер прибули до Едмонтону.

Сестри Служебниці навчали релігії, літургійного співу та ручних робіт українських дівчат, обслуговували хворих по домах і дбали про церкву.

У 1934 році у Канаді створено Провінцію Христа Царя. Більше, як за століття, Сестри Служебниці в Канаді розвинули свій апостолят, згідно викликів часу. Під проводом Сестер Служебниць тут діють католицькі школи, захоронки, лікарні, катехитичні центри. У кожній місії сестри активно включаються в життя парафії, навчають дітей релігії, співу та українознавства, провадять такі церковні організації, як Ліга Українських Католицьких Жінок Канади та Лицарі Колумба.

Провінція Непорочного Зачаття Діви Марії в США

У 1935 році Сестри Служебниці розпочали місійну працю в США. Сестри займалися домашньою працею у духовній семінарії в Стемфорді і навчали релігії при парафії. Згодом було відкрито інші місійні осідки. В 1959 році у США створену Провінцію Непорочного Зачаття Діви Марії.

Сестри Служебниці в США вчителюють у школах і займаються парафіяльною працею, провадять літні табори для дітей і молоді, відвідують хворих і приносять їм Євхаристійного Христа.

Провінція Матері Божої Неустанної Помочі в Польщі

Початки Провінції в Польщі створилися з ситуації, яка виникла після Другої світової війни. Радянський Союз, перемігши нацистські війська, приєднав до Радянської України більшу частину Західної України. Польща, ставши комуністичною державою, одержала частину українських західних земель. Півмільйона українців, включаючи сотню Сестер Служебниць, мали бути насильно переселені під час операції «Вісла» до Радянського Союзу. Сестри Служебниці, щоб уникнути депортації, втікали до своїх сестер в Холмі і Адамполі в Польщі.

Сестри Служебниці пережили великі труднощі. Після офіційної ліквідації УГКЦ в Україні в 1946 році польський комуністичний уряд також заборонив їй існувати. Польська влада не визнавала прав української меншості. Єдиним дозволеним апостолятом для сестер була праця в державних лікарнях і в латинських парафіях.

У 1960 р. у Варшаві Сестри Служебниці почали навчати українських дітей релігії і готувати до Святих Тайн. У 1964 році сестри провадили лікарню для невиліковно хворих дітей у Матчині.

Зараз у Пралківцях біля Перемишля діє Дім Божого Милосердя, де під дбайливим доглядом і духовною опікою Сестер Служебниць проживають люди похилого віку. Сестри Служебниці в Польщі залишилися вірними головним працям Згромадження: катехизація, опіка хворими, дбання про красу Божих храмів.

Провінція Святого Духа в Словаччині

У 1928 році на прохання Владики Павла Ґойдича, Пряшівського Єпарха, Сестри Служебниці прибули до Пряшева, щоб провадити господарство у духовній семінарії та єпископській резиденції. Так розпочалася місія Сестер Служебниць у Чехоловаччині.

У 1934 році у Пряшеві відкрито притулок для сиріт, у якому Сестри Служебниці опікувалися 50 дітьми. Сестри відповіли на інші потреби греко-католицьких вірних у Пряшеві: відкрили середню школу в сиротинці й дитячий садок. У монастирі сестер знайшло опіку кілька безпритульних жінок. Згодом розпочалися інші місійні праці, згідно харизси Згромадження.

У 1948 році в Чехословаччині запанувала комуністична влада. Безбожний уряд наказав сестрам закрити притулок для сиріт в Пряшеві. Сестрам було заборонено працювати в школах і лікарнях, було конфісковано їхні монастирі. Багатьох сестер було депортовано в інші частини країни.

Масові демонстрації в Празі в 1989 році привели до розвалу комуністичного режиму в Чехословаччині. Сестри Служебниці розпочали відновлення своїх домів та апостоляту. Зараз праця сестер включає катехизацію, піклування хворими в лікарніх і домах для похилих віком, дбання про Божі храми, шиття риз, навчання, працю з молоддю, відвідування родин тощо.

Провінція Святого Йосифа в Сербії

Українці прибули із Західної України до Боснії 1896 року. У 1906 році, на прохання Владики Юліяна Дрогобецького, Крижівського Єпарха, чотири Сестри Служебниці прибули до Крижівців, щоб опікуватися інтернатом для хлопців та єпископською резиденцією. Згодом сестри розпочали місійну працю при парафії в Куцурі, Руському Керестурі та Дюрдєві. До 1945 року апостолят сестер ґрунтувався на парафіяльній праці і навчанні дітей. На свій власний прожиток сестри заробляли шиттям, вишивкою та працею на полях.

Після Другої світової війни в Югославії запанував комуністичний режим. Чернечі згромадження були обмежені в своїй діяльності, але не зліквідовані.

У 2001 році створено Провінцію Святого Йосифа в Сербії. На даний час Сестри Служебниці в Провінції Святого Йосифа активно продовжують місію серед свого народу. Катехизація, опіка хворими та інші парафіяльні праці залишилися важливими обов’язками сестер. Вони дивляться у минуле з вдячністю, а в майбутнє – з довір’ям.

Делегатура Святого Йосафата в Аргентині

У 1961 році Єпископ Андрій Сапеляк отримав призначення на Апостольського Візитатора для українців в Аргентині. Він усвідомив про невідкладну потребу євангелізації на широких просторах Аргентини. На його прохання з Бразилії на місійну працю до Аргентини 1965 року прибули чотири Сестри Служебниці. При катедральному храмі в Буенос-Айресі сестри зорганізували українську школу. Також їздили у сусідні місцевості, щоб навчати катехизму, літургійного співу.

Щоб охопити більшу кількість дітей, сестри почали проводити літні християнські табори. Сестри самі привозили дітей, готували для них їжу, навчали і дбали про їхній відпочинок – все це без жодної нагороди. Великою допомогою у місійній праці є миряни, яких сестри спеціально готують.

Сестри Служебниці в Аргентині продовжують засівати Боже Слово, уповаючи на Господа, свідомі, що те, що посіяне з любові, принесе рясний плід.