Новини
«Шляхом князя Лева і родини Фредрів – Шептицьких»
Із таким духовно-пізнавальним і історичним маршрутом о. Севастіян Дмитрух, ієромонах Студійського Уставу, ознайомив 29 вересня 2018 року дівчат із соціального центру Сестер Служебниць і с. Єроніму Вовчак. Першою зупинкою (не враховуючи Львів – місто назване на честь князя Лева) було містечко Любінь Великий. Саме тут, у ще збереженому парку з XVIII століття знаходиться палац графа Станіслава Скарбека, (фундатора і будівничого театру ім. Марії Заньковецької у Львові) і його дружини Софії Яблоновської. Дещо драматична доля Софії, яка пройшовши різні випробування, стає дружиною іншого чоловіка - Олександра Фредра – найвизначнішого польського драматурга-комедіографа, все ж приводить на світ плід великого кохання – Софію Фредро – маму Митрополита Андрея Шептицького.
Далі – с. Вишня Городоцького району, де ще зберігся чудовий палац у стилі англійського бароко родини Фредрів, де і народилася Софія – мама Андрея Шептицького. На даний час палац знаходиться на балансі Вишнянського державного аграрного коледжу Львівського національного аграрного університету і потребує капітального ремонту. Прикро спостерігати, як руйнуються цінні історичні пам’ятки архітектури…
Наступна зупинка - храм Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі, споруджений 1738 року за кошти Іллі та Олени Комарницьких, українських магнатів. У храмі зберігається чудотворна ікона Самбірської Богородиці і мощі св. Валентина, перед якими паломники помолилися і заспівали на честь Матері Божої пісню.
У підземеллях храму є крипта, в якій покояться тлінні останки фундаторів церкви та Перемишльсько-Самбірського єпископа Атанасія Шептицького, який помер у 1777 році.
Проїжджаючи Старий Самбір - одне з найдавніших міст Львівської області, відвідали село Спас, де на Замковій горі є руїни стародавнього замку ХІІІ століття і місце, де був Спаський монастир. Саме в цьому монастирі і пізніше – в Лаврові, провів останні роки свого життя князь Лев.
І остання зупинка – Лаврівський Свято-Онуфріївський монастир, заснований у середині XIII століття. Тепер – це обитель Отців Василіян. У храмі, який збудував князь Лев, вдалося віднайти і реставрувати частину фресок ХV століття. І, на даний час, тут зберігаються мощі св. Онуфрія.
Згідно переказів, саме тут, в Свято-Онуфріївському монастирі, був похований князь Лев Данилович, на той час – чернець цього монастиря. Але поки що не вдалося віднайти точного місця поховання.
Мудрість нашого провідника – отця Севастіяна, його неабияка обізнаність і невтомний запал допомогли нам торкнутися важливих сторінок історії нашого краю і Церкви, за що учасники цієї поїздки щиро подякували йому. Також свою вдячність висловили і п. Катерині – добродійці нашого дому, яка фінансово підтримала цю поїздку і товаришувала нам протягом подорожі. За все – слава Богу!
с. Єроніма Вовчак, СНДМ
