Покликання до Богопосвяченого життя
"Іди за мною" /Йо. 1, 43/
Кожне покликання є святим і особливим тому, що кожне місце, яке Господь готує для людини, святе й особливе. Ніхто і ніщо не в змозі змінити те, що вже наперед приготовлене для тебе, ніякі обставини не можуть перешкодити Богові покликати тебе.
Що ж таке покликання до богопосвяченого життя? Перш за все, це заклик і призначення до виконання волі Божої в ролі священника, монаха чи монахині. Чи відрізняється воно від інших покликань? Так, відрізняється. Богопосвячена особа повинна належати тільки Господу Богу і тільки Його мати в своєму серці.
Покликання до богопосвяченого життя несе заклик служити Богові і Церкві, яка, зі свого боку, служить усім людям на землі. Бог допомагає відкрити свою волю різними знаками. Важливо навчитися розпізнавати ці знаки. Щоб відповісти на заклик Божий, потрібно знати Ісуса Христа, слухати Його і коритися Йому.
Ознакою посвяти богопосвячених осіб є не тільки чернечий одяг, але посвята цілого себе Господеві через обіти послуху, чистоти і убожества. Що означає ця посвята через обіти? Богопосвячене життя, згідно євангельських рад послуху, чистоти і убожества, основані на словах та прикладі Ісуса Христа, є Божим даруванням, що його Церква прийняла від Господа та за Його ласкою завжди зберігає.
Чого Церква очікує від богопосвячених осіб сьогодні? Це висловив св. Іван Павло ІІ, Папа Римський, у своєму зверненні до чернецтва під час апостольської подорожі до України у 2001 році: «Своїм життям покажіть українському народові Божественне обличчя Ісуса Христа, допоможіть молодим людям зустріти живого Спасителя».
Протягом останніх 120 років сотні дівчат відчули у серці поклик Ісуса до богопосвяченого життя. Бажаючи служити Богові, вони вступали до Згромадження Сестер Служебниць, щоб вірно служити Богові і людям.
Сестри Служебниці творять чернечу спільноту на зразок Пресвятої Тройці та спільноти перших християн, центром якої є Ісус Христос. Заохочуючи і підтримуючи одна одну в покликанні, сестри щоденно з'днані в молитві, праці, трапезі, спілкуванні та відпочинку.
Сестри шукають нових способів, щоб бути дедалі вірнішими своїй харизмі:служити там, де найбільша потреба.
Сестри зміцнюються у своєму покликанні у наступних етапах чернечої формації: кандидатура, новіціят, юніорат. Ці роки інтенсивного приготування увінчуються складанням вічних обітів. Трьома чернечими обітами - послуху, чистоти і убожества - сестри посвячують себе Богові й живуть у постійному змаганні до досконалості.
Ще на початках Згромадження його духовний провідник і співзасновник о. Єремія Ломницький, ЧСВВ, у своїх духовних науках для сестер так їх навчав: "Чернечі Обіти є наче крила, на яких можу злетіти до святості, вони є тим поштовхом, що спонукає мою душу до безнастанного поступу. Чернечі Обіти є духовним мечем, котрим перетинаємо ті кайдани, які приковують наше серце до землі. Через Обіти ми стаємо Обручницями Ісуса Христа, Бога нашого, а наші серця вибрані Пресв. Серцю Ісуса, сховані за мури св. Обітів. Можемо бути певні, що там нас не досягнуть ворожі стріли ворога нашої душі. Ті, що вже по Обітах, подякуймо за ласку зложення св. Обітів, а одночасно застановімося, як ми їх заховували."
Кожна сестра у свій спосіб, своїм життям, молитвою чи служінням, старається дбати про нові покликання. Сестри організовують одноденні зустрічі для дівчат, які виявляють зацікавлення чернечим життям. З 2007 року в реколекційному центрі Преподобної Йосафати Гордашевської в Надвірні регулярно проводяться реколекції та літні християнські табори для дівчат.
Під час року відбуваються 4-5 реколекційних зустрічей, які тривають 4 дні і мають на меті допомагати дівчатам відкривати сенс життя та Божі плани щодо кожної з них, супроводжуючи їх на шляху розпізнавання покликання. Протягом тих кількох днів дівчата мають нагоду пожити в монастирі і зблизька приглянутися до життя сестер, помолитися разом, поспілкуватися.
Щоб збудити в молоді бажання йти за Христом, важливу роль відіграє вірне і радісне свідчення власного покликання. Тому найважливіше для Сестер Служебниць сьогодні - це залишатися вірними своєму покликанню, жити згідно євангельських рад та бути свідками і знаком майбутнього віку, Царства Божого для себе і для всіх, згідно із словом Господнім: «Так нехай світить ваше світло, щоб люди, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли Отця, що на небі» (Мт. 5,16).
Чого Церква очікує від богопосвячених осіб сьогодні? Це висловив папа Іван Павло ІІ у своєму зверненні до чернецтва під час апостольської подорожі до України у 2001 році: «Своїм життям покажіть українському народові Божественне обличчя Ісуса Христа, допоможіть молодим людям зустріти живого Спасителя».
