Новини
Семінар «Наша Свята Софія»
8 листопада 2019 року у Провінційному домі Сестер Служебниць відбулася презентація послання Блаженнішого Святослава «Наша Свята Софія» для сестер настоятельок. Презентацію провів о. Андрій Зелінський ТІ, радник Глави УГКЦ зі стратегії комунікації, заступник керівника Департаменту військового капеланства.
Як наголосив лектор, цей документ був написаний Блаженнішим з нагоди 100-ліття відновлення соборності українського народу та його державності. Це послання, на відміну від пасторальних послань, які орієнтовані на висвітлення певних конкретних явищ, чи для того, щоб зосередити увагу на сучасних пасторальних викликах чи проблемах, є більш концептуальним. Концепція виражає не просто якусь інформацію про об’єкт, а й розуміння цієї інформації суб’єктом, тобто концепція – це осмислене бачення світу, сформоване у певному соціокультурному середовищі.
Отець Андрій зазначив, що дане послання - є відповіддю на питання «Хто ми є», іншими словами це відповідь на питання ідентичності Української Греко-Католицькому Церкви. У світлі небезпеки просування теорії «Русского мира», об’єднавчих процесів в українському Православ’ї, сучасних суспільних викликів, безперечно виникає питання ідентичності УГКЦ, як Церкви, що закорінена в традиції Володимирового хрещення 988 року.
Отець Андрій розпочав презентацію із пояснення поняття «система». Все що існує, існує як система, або не існує взагалі. Якщо хтось хоче організувати спільноту, парафію, Згромадження, це означає – вибудувати систему. Є три складові, завдяки яким певна зорганізована система може себе відтворювати, тобто є три важливі складові ідентичності, якими одна система відрізняємося від інших і завдяки яким відбувається відтворення системи, це стосується і Церкви, як інституції Божої, але присутньої серед людей:
1.Елементи (тобто особи-члени).
2.Зв’язки між елементами (цінності, традиції, норми які визначають певний формат відносини між членами, структуру, інституційну організацію певної спільноти).
3.Духовність – філософія – ідея, яка пояснює навіщо існують відносини, традиції, принципи взаємодії між членами, тобто те, що всіх наповнює змістом і дає сенс служінню; пояснює чому здійснюється те, а не інше служіння.
Відсутність певних елементів призводить до слабкості і кволості системи та пошуку сильніших і більш організованих систем, щоб адаптуватися до інших систем чи інтегруватися у більш складні і ефективно існуючі структури.
Це стосується і нашої Церкви, яка на теренах української землі і поза нею, покликана служити нашому народові. Тому цей третій вимір структури - наша духовність, філософія, мудрість - є тим, що наповнює сенсом все те, що ми, як Церква, робимо. Звичайно ми є частиною Католицької - Вселенської Церкви, але є певні елементи, які допомагали нам впродовж віків відчувати себе частиною українського народу і служити потребам цього народу, будучи також частиною великої Вселенської Церкви.
Сильна духовність – філософія – ідея допомагає структурі/системі витримати будь-які історичні перипетії, будь-які виклики, кризи і зберегти ідентичність, щоб відтворюватись. Далі отець Андрій акцентував на двох важливих питаннях: Що може консолідувати суспільство? Що може відновити довіру до інститутів влади в українському суспільстві? На ці питання, які і зараз постають перед нашим суспільством, вже у середині ХХ ст. шукав відповіді Митрополит Андрей Шептицький у своєму послання «Як будувати рідну хату».
І як одну з відповідей на запитання, що допомогло Україні вистояти протягом століть у ворожо насталеному геополітичному середовищі, лектор процитував слова С Б. Кримського, що Україна вистояла завдяки «вольності і софійності, тобто мудрості буття». Ця Софія - це цінності, на яких стоїть основа суспільства і на яких вибудовується людське буття. Ця Мудрість прийшла на Київські гори у візантійській інтерпретації християнства у Х ст., і синтезувавши у собі місцеву дохристиянською культуру, зродила цінності, які стали основою нашої ідентичності та уможливлювали відродження Української державності у моменти її відсутності. Вони проповідувались з церковних амвонів, виливалися у піснях, передавалися через традиції, фольклор та обряди. Ця Софія стала основою формування особистості, лягла в основу міжособистісних та суспільних відносин.
Таке ґрунтовне і глибоке пояснення розуміння Софійності, безперечно зацікавило кожну сестру та спонукало до нового прочитання послання Блаженнішого. Заохочуючи сестер розвивати розуміння софійності отець сказав: «Саме тут ви, як сестри, які катехизують, навчають, формують людей у напрямку певних цінностей, можете дуже допомогти, бо ви є там, де Євангелія, місія Церкви торкається життя конкретної людини, де ви торкаєте серце народу простою мовою, зрозумілою як дитині так і похилій віком людині».
Учасниці семінару
